Бернашівка сховалась у глибокій улоговині, притиснутій до стрімкого Дністра. Його лівий берег – уже Чернівецька область.

      Назва села походить ще з часів козацької доби. Втікаючи від польських магнатів жителі міста Бар, селилися вздовж Дністра. Тут вони засновували нові поселення та вільно господарювали. Багато мешканців Бару поселилося і в придністровському селі. Вони часто говорили так: «Бар наш». Звідси й назва – Барнашівка. Однак з часом свої корективи вніс правопис. Тому за селом закріпилася назва – Бернашівка. 

     Околиці маленької Бернашівки таять в собі неописану історію далеких предків. Тому вона стала предметом дослідження археологів Національна академія наук . Вивчено ранньотрипільське поселення на лівому березі Дністра та рештки селища першого тисячоліття нової ери на південно-західній околиці Бернашівки. Саме тут відкрито до півсотні  житлово-комунальних об’єктів. І унікальну знахідку – майстерню ювеліра, в якій збереглися понад 60 кам’яних ливарних форм, в які розливали метал. За висновками вчених, у цій місцині діяв ювелірний комплекс. Знайдено навіть металургійні і бронзоливарні горни. Виходить, ще у І столітті н.е. в Бернашівці розвивались ювелірне та інші ремесла.

     У майстерні під розвалом глиняної обмазки стін згорілого приміщення було виявлено 64 кам’яні ливарні форми ювеліра і тигель-ллячку. А це свідчить про те, що метал плавили у печі-кам’янці, розташованій у кутку приміщення. А потім розливали його у форми. Або ж користувалися восковою моделлю майбутніх виробів, лили метал у спеціальні керамічні оболонки.

    Всі ливарні форми з майстерні були виготовлені з місцевих дністрянських порід.  Матеріали Бернашівського комплексу засвідчують високі професійні уміння східнослов’янських ювелірів середини і третьої чверті І тисячоліття нової ери. 

     Археологи надибали також тут залишки будинків і кам’яних огорож часів пізнього середньовіччя. На місці Бернашівки стояло піз’ньосередньослов’янське село.

     Загалом маємо справу з Бернашівським археологічним комплексом, де виявлено понад півтори сотні безцінних пам’яток. Це старожитності доби міді, раннього залізного віку, черняхівської культури ранньосередньовічних слов’ян  і Київської Русі.