Структура: | Національний інститут стратегічних досліджень |
|
||
Посадова особа: | Жаліло Ярослав Анатолійович | |||
Контакти: |
|
|||
Інформація:
|
Національний інститут стратегічних досліджень (далі - Інститут), утворений Указом Президента України № 127 від 4 березня 1992 року. Указом Президента України № 1158/2002 від 16 грудня 2002 року Інститут підпорядковано Президентові України, визначено базовою науково-дослідною установою аналітико-прогнозного супроводження діяльності Президента України, затверджено Статут Інституту.
Основними завданнями Інституту є: - організаційне, методичне та наукове супроводження підготовки проектів щорічних послань Президента України до Верховної Ради України; - наукове обґрунтування, аналіз та оцінка проблем і перспектив суспільно-політичного розвитку України; - наукове супроводження здійснення Президентом України, Радою національної безпеки і оборони України повноважень у сфері національної безпеки України; - дослідження проблемних питань економічного, демографічного, соціального, гуманітарного, етнополітичного, воєнно-політичного, зовнішньополітичного, інформаційного, екологічного розвитку України; - дослідження та моніторинг регіональних аспектів суспільного розвитку; - наукова експертиза проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, державних заходів соціально-політичного спрямування; - публікація результатів наукових досліджень, оперативне видання матеріалів з основних напрямів наукової діяльності Інституту.
Результати наукових досліджень Інститут подає на розгляд Президентові України у вигляді проектів програмних документів, експертиз нормативно-правових актів, аналітичних довідок та пропозицій щодо основних засад внутрішньої та зовнішньої політики, шляхів вирішення загальнодержавних та регіональних проблем суспільного розвитку.
Наукові здобутки Інституту висвітлюються у монографіях, науково-аналітичних матеріалах, аналітичних доповідях, наукових статтях. Зазначена наукова продукція оприлюднюється у вигляді книжкової продукції, збірників, періодичних друкованих видань, в електронному вигляді в інформаційній мережі Інтернет.
З метою розширення спектра наукових досліджень та ознайомлення з їхніми результатами фахівців і громадськості України та зарубіжних країн у 2006 році Інститутом започатковано видання щоквартального науково-аналітичного збірника "Стратегічні пріоритети", який розповсюджується у друкованій формі та оприлюднюється на веб-сторінці Інституту.
Для широкого обговорення актуальних проблем розвитку України Інститут організовує та проводить "круглі столи", конференції, семінари, до роботи в яких запрошуються провідні науковці, політики, представники органів державної влади, аналітики, незалежні експерти.
Фахівці Інституту залучаються до складу дорадчих органів, що утворюються при Президентові України, офіційних делегацій України, міжвідомчих і відомчих, урядових та інших комісій і робочих груп. Інститут підтримує і розвиває наукове співробітництво із багатьма вітчизняними та зарубіжними науковими і дослідницькими центрами.
Підготовка наукових кадрів здійснюється Інститутом на базі очної (заочної) аспірантури і докторантури та на основі здобувацтва за спеціальностями у галузях наук: економічні, філософські, політичні, національна безпека, державне управління. При Інституті функціонують Спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук. |
|||
Національний інститут стратегічних досліджень
НІСД був створений згідно з Указом Президента України від 4.03.1992. У своїй діяльності інститут керується Конституцією, а також законами України, актами Президента і КМ України, Статутом НІСД.
Керує та оцінює діяльність Інституту Президент України. Інститут очолює директор, його призначає і звільняє з цієї посади Президент.
Завдання інституту стратегічних досліджень:
1) надання Президенту та органамдерж. влади наукових рекомендацій щодо прийняття конкретних рішень;
2) наукова експертиза законопроектів, а також правових актів і держ. заходів соціально-політичного спрямування;
3) розробка моделей суспільного розвиткукраїни;
4) оптимізація методології прийняття різних соціально-політичних рішень та ін.