Населення станом на 01.01.2011 року складає 28 чоловік, кількість дворів - 12.

День села святкується 14 жовтня.

На території Новояковлівської сільської ради знаходяться два поштових відділення, Новояковлівська загальноосвітня школа I-III ступенів, Магдалинівський НВК «Школа–Дитсадок», два фельдшерсько-акушерських пункти, один будинок культури, також ведуть свою діяльність 12 фермерських господарств.

Село Новояковлівка Оріхівського району Запорізької області (початкова назва –Яковлево) розташоване на південний захід від міста Оріхова, на північний схід від міста Запоріжжя, на південному сході України, біля верхів’їв Сухої Балки, яка раніше належала селу Юрківка, в 32 км від районного центру, в 15 км від залізничної станції Фісаки і в 12 км від автодороги Запоріжжя- Маріупіль.

Село Новояковлівка засновано переселенцями із Пирятинського та Прилуцького повітів Полтавської губернії в 1861році.Назву одержало від однойменного села Яковлево. В 1900 році село прикрасила церква, а при церкві розпочала роботу церковно-приходська школа, яку заснували батюшка Павло Писаренко та вчителька математики Надія Іллівна Писаренко. Після ліквідації кріпосного права в розвитку села значну роль відіграли земства. Вони відкривали і утримували початкові школи. В 20-х роках в селі було побудовано земську школу. В 1927 році школа перейшла на семирічне навчання. Для ліквідації неграмотності в селі було організовано лікбези.

Радянська влада встановлена з січня 1918 року. Сільським головою обрано Остаха А.І., головою земельної комісії Чужко П.С.Створено загін міліції -17 чоловік. З квітня по грудень 1918 року село окупували німецько-австрійські загарбники. В 1919 році відбулися зіткнення з денікінською армією. Денікінці по звірячому розправилися з сільським головою Остахом А.І. В пам’ять про цю історичну особу біля Новояковлівської школи стоїть обеліск. В січні 1920 року 45-а дивізія 14-ої армії визволили село від ворога. Але в червні 1920 року на село напали війська барона Врангеля. 24 жовтня 1920 року 2-а Кінна Армія визволила с. Новояковлівка. В 1921 році знову встановлена Радянська влада, яку очолив сільський голова Чужко П.С. В цьому ж році заснована сільськогосподарська артіль ім. Леніна (початкова назва „Свобода”). Недостатня тягла сила, мало інвентарю, зерна, зорано менше половини землі. В цих роках велася боротьба з куркулями, бандитизм було подавлено .В 1926 році населення сільської ради становило 850 чоловік.

В 1928 році в с. Новояковлівка організовано ТСОЗ, яке очолив Онопрієнко Лука Григорович. В 1930 році об’єднанням двох артілей утворився колгосп ім. Калініна (голова колгоспу А.О. Понятенко ), до якого входило 55 дворів. В 1933 році колгоспи наших сіл почали обслуговуватися Жеребецьким МТС. На полях з’явилися трактори та комбайни. В 1934 році в с. Новояковлівка організована комсомольська організація, яку очолив Квас І.І. В 1939-1940 роках колгоспи фінансово зміцніли, колгоспники стали жити краще.

З початком Великої Вітчизняної війни колгоспники передали всю техніку військовим частинам Радянської Армії. Дяченко І.С. на своїй колгоспній вантажній машині прослужив у лавах Радянської Армії та доїхав до Берліну

На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину 269 новояковлівців.

4 жовтня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували село. В земській школі розмістилася комендатура .В період тимчасової гітлерівської окупації Новояковлівка, через яку проходила лінія оборони, була повністю зруйнована. 120 юнаків та дівчат було примусово вивезено в Німеччину на каторжні роботи, 26 з них так і не повернулося.

14 жовтня 1943 року наше село було звільнено частинами 59 дивізії 3-ої Гвардійської Армії. У визволенні села брали участь наші земляки: командир батареї Маренков Михайло Іванович, його брат Маренков Андрій Іванович, П.Г. Делягін, Т.Ф.Богуславський, М.М.Василенко, І.Г. Соболь, Д.Д. Опілат. За подвиги у Великій Вітчизняній війні 98 односельчан нагороджено орденами та медалями.

Після звільнення, село було майже повністю зруйновано. Залишилося 6 домів. Вимучені мешканці села повернулися і взялися за будівельні роботи: копали землянки, допомагали саперам розміновувати поля. Завдяки наполегливості тодішнього голови колгоспу Худася Сергія Свиридовича та жителів, село було відбудоване, за що в 1947 році сільська рада і правління колгоспу нагороджені пам’ятним Червоним прапором обкому Компартії України. В 1943 році на території наших сіл організовано три колгоспи: ”2-а п’ятирічка” (голова колгоспу Худась І.С.), ім. Калініна (голова колгоспу Баль А.К.), ім. Молотова (голова колгоспу Листопад А.К.). В 1947 році побудовано сільський клуб. В 1955 році колгосп „2-а п’ятирічка” перейменували в колгосп „Красный Луч”. В березні 1964 році об’єднанням двох колгоспів (колгосп „Красный Луч” (с. Новояковлівка) та колгосп ім. Шевченка (с. Магдалинівка) засновано колгосп ім. Шевченка,який очолив голова Калиух Олексій Михайлович і працював до 1982 року. За роки його керівництва в колгоспі було збудовано нові тваринницькі ферми, механізований тік, дві дамби, які з’єднали центр села, прокладено асфальтове покриття на центральній вулиці збудовано нову тракторну бригаду та автогараж. Сільським головою обрано Кудіна А.Д. В 1984 році колгосп очолив Спасський Олексій Олексійович, який керував колгоспом до 2000 року. За роки його роботи збудовано 52 нових будинки, проведено водогони по селу, на всіх вулицях зроблено тверде покриття, зроблено внутрішній ремонт будинку культури, збудовано ангари та току та заасфальтовано тік.

Село Магдалинівка Оріхівського району Запорізької області засноване в 1902 році . Розташоване на південний захід від міста Оріхова ,на північний схід від міста Запоріжжя, на південному сході України, в 35 км від районного центру, в 15 км від залізничної станції Фісаки і в 12 км від автодороги Запоріжжя - Маріупіль. Площа населеного пункту - 37.6 км.

Кількість населення-445 чоловік. Підпорядковане Новояковлівській сільській раді.

За легендою про пана Канкрина село отримало назву на честь його доньки - Магдалини, якій воно було подароване на повноліття.

Село утворилися із злиття хуторів: Іванівський, Новобілецький, Магдалинівський, Михайлівський, Український, Новобойківський.

У 30-ті роки під час колективізації була створена комуна ім. Клименка. Одним із голів комуни був Ніколаєв Георгій Георгійович. На хуторі Новобойківське існував колгосп „Спільна праця”, що не входив до комуни. Потім об’єдналися колгосп „Спільна праця” та комуна ім. Клименка в колгосп ім. Петровського, який пізніше перейменовано в колгосп ім. Молотова (голова Хлебніков В.), потім його очолив голова колгоспу Листопад І.К., який керував до початку Великої Вітчизняної війни.

Під час війни село було окуповано фашистами.

Кількість мешканців, які пішли на фронт-93, не повернулося-62.

На північ від села в 1943 році проходила лінія оборони. Бої за визволення села були дуже запеклими.

14 жовтня 1943 року 3-я гвардійська армія звільнила Магдалинівку від німецько-фашистських загарбників. Під час визволення села особливо відзначився старший сержант Кайдалов К.П., якому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після визволення села в 1943 році на території села функціонував колгосп ім. Молотова (керівник колгоспу Листопад А.К.) За даними статистики в колгоспі було 2 вола, 4 коня. Відсутність техніки ускладнювала роботу колгоспників,призводила до низького врожаю. В 1950 році колгосп ім. Молотова возз’єднався з колгоспом ім. Калініна (с. Новояковлівка), який потім було перейменовано в колгосп ім. Шевченка Василівського району, а в 1964 році колгоспи ім. Шевченка Василівського та Оріхівського районів возз’єдналися в один колгосп – колгосп ім. Шевченка.

Сучасне село має Магдалинівський НВК ”Школа-дитсадок” /вчителів та учнів/, дитячий садок, магазин фермерського господарства „Зустріч”, відділення зв’язку.) На території села працює 3 фермерських господарства,121 чоловік одноосібно обробляє земельні частки/паї/.

Склад працівників сільської ради: