Контактна інформація:

71622, Запорізької області, Василівського району, с. Верхня Криниця, вул. Калініна, 174

Телефон/факс:  (06175) 51-5-16

E-mail: wksilrada@mail.ru

Верхньокриничанський сільський голова – Саєнко Валентина Петрівна

Склад працівників сільської ради:

Волинець Галина Миколаївна – секретар

Сирота Микола Володимирович – головний бухгалтер

Трипадуш Наталія Леонідівна – землевпорядник

Погребняк Ірина Василівна – начальник військово-облікового столу

Коротаєва Людмила Володимирівна - касир

Верхньокриничанська сільська рада утворена у 1992 році. До сільської ради входить 1 населений пункт – с. Верхня Криниця - площа якого – 213 га. День села святкується 26 жовтня. Кількість населення станом на 01.01.2012 року – 1525 чоловік, кількість дворів – 740.

с. Верхня Криниця – центр сільської ради, розташоване за 5 км від районного центру та за 45 км від обласного центру. Має платформу «Попове» на залізничній лінії «Південна Укрзалізниця».

На території Верхньої Криниці знаходиться поштове відділення, АТС, сільська бібліотека, сільський клуб, православна церква Московського та Київського патріархату, чотири приватні підприємці, які забезпечують торгівлю продуктами харчування (ПП Чабан Л.В., ПП Криворучко О.М., ПП Смірнова Л.М.), одне споживче товариство «Криниця», магазин-кафе «Криниця», майстерня (ПП Явтушенко Г.Л.), склад для зернових (ПП Діденко В.М.), надаються послуги з деревообробки (ПП Бурдакова І.М.).

На сьогодні в селі Верхня Криниця є загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, у якій навчається понад 100 учнів та працює 21 вчитель. Школа працює за освітньою програмою «Громадсько активна школа».

Також є амбулаторія загальної практики сімейної медицини на 2 ліжкомісця, в якій працює сімейний лікар та 2 медсестри.

Історія села Верхня Криниця починається з початку ХІХ століття. Коли переселенці-хлібороби в пошуках родючої землі зупинилися біля нижньої та верхньої криниць на території сучасної Верхньокриничанської сільради. Та вода з нижньої криниці не годилася для приготування хлібу та побутових потреб на відміну від води з верхньої криниці. Так з часом хлібороби з нижньої криниці піднялися до верхньої, де і продовжували вдосконалювати свою хлібопекарську майстерність. А своє об’єднане поселення , яке збільшувалося від року до року, у середині ХІХ століття (вважаємо 1850 рік) почали називати Верхньою Криницею на знак вдячності криниці, з якої брали добру воду, а себе – верхньокриничанськими хліборобами. Бо вже у 1875 році, як зазначається у «Історії міст і сіл Української СРР» (с. 235), поселення на станції Попове було великим поставником хліба. З часом станція стала перевалочним пунктом, на якому з’явилася заготівельна контора, де зберігалися овочі, фрукти, зернові та ін. А верхньокриничанці розвивалися та стали вже плести кошики, корзини та навіть меблі.

За часів радянської влади на території Верхньої Криниці функціонували два колгоспи «Мопр» та «Шлях Ілліча», які мали добре технічне оснащення, та займалися вирощуванням великої рогатої худоби, свиней, овець, коней та великого асортименту рослинництва. Так силами колгоспів побудована нова школа та сільський клуб з величезним залом та сценою.

У роки Великої Вітчизняної війни на території села пройшли жорстокі бої за визволення, на пам'ять про які у сільському парку зведена братська могила та скульптура невідомому солдату.

Великого значення набуло для розвитку села створення Каховського водосховища у 1954 році, завдяки якому розвинулося рибне господарство, а жителі Верхньої Криниці освоїли нове ремесло – риболовлю.

Отож, завдяки залізниці та близькому розташуванню до районного і обласного центрів село швидко розвивалося, збільшувалася чисельність населення, зростала культура його мешканців, які поступово перекваліфіковувалися на робітничі професії та працювали на промислових підприємствах міст Василівка та Запоріжжя.

На сьогодні переважна більшість працездатного населення зайнята саме у цих містах, де і навчається молодь.

Список депутатів сільської ради: